гучні


гучні
присл. Ол.
Гучно, голосно, дзвінко.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "гучні" в других словарях:

  • гучніти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гучніше — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • гучніти — (ставати дедалі гучнішим), гучнішати, голоснішати …   Словник синонімів української мови

  • гучніти — і/є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • гучніше — присл. Вищ. ст. до гучно …   Український тлумачний словник

  • гучнішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гучніший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • гучнішати — ає, недок. Ставати гучнішим (див. гучний 1)) …   Український тлумачний словник

  • гучність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до гучний 1). 2) фіз. Величина, яка характеризує слухові відчуття і залежить від інтенсивності звуку, форми його коливань та частоти. •• Гу/чність зву/ку параметр звуку, що характеризує слухове відчуття для даного звуку …   Український тлумачний словник

  • гучність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «гучні» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.